News & Blog

Який вплив мало вторгенення в україну на британську міжнародну школу, і як вона адаптувалася до нових обставин?

Ми завжди залишалися в Україні – ми потрібні нашій спільноті. Адже багато людей не можуть виїхати, бо мають тут сім’ю та роботу. Ми мусили прислухатися до порад уряду, але ми завжди прагнули знову відкрити школу, якщо це буде безпечно. Український уряд дозволив це зробити, і однією з умов була наявність укриттів на випадок повітряної тривоги. 

«До вторгнення у нас навчалося близько 700 учнів різних національностей, що проживали в країні та за кордоном. В Києві це були переважно українці. Після вторгнення деякі співробітники та діти вже виїхали за межі України за рекомендаціями посольств. В результаті наші вчителі та учні розмістилися на всіх континентах планети, окрім Антарктиди! Однак більшість дітей і значна кількість міжнародних співробітників все ще були тут, разом з місцевим персоналом. Ми підготували плани евакуації на випадок надзвичайної ситуації. Нашим пріоритетом завжди була безпека людей.

Коли відбулося вторгнення, події розгорталися дуже швидко, і нам довелося евакуювати співробітників та їхні сім’ї. Протягом двох робочих днів і з оглядом на безпеку ми створили віртуальну школу, яка працювала завдяки нашим українським вчителям, що викладали онлайн. Крім того, під час пандемії ми отримали багатий досвід дистанційного викладання та були готові  до такого формату. І це допомогло нам впоратися з проблемами психічного здоров’я та перейти до онлайн-навчання, до якого діти вже звикли на той час.»

Як війна, що досі триває, вплинула на учнів та шкільну спільноту в цілому?

«Наші учні неймовірно стійкі. Багато з них вже вирішили, що не дозволять війні впливати на їхнє життя. Вони знають, що відбувається в країні, але вони рідко обговорюють це, оскільки просто хочуть жити далі та бути дітьми. Це гідний вчинок, що надає надію. Однак, ми досі не знаємо, які довгострокові наслідки матиме ця війна, тому ми зобов’язані підтримати наших учнів та подбати про їхній захист.

Наші вчителі, хто залишився в Україні, демонструють неймовірну хоробрість та відданість справі. Як принципал школи я щиро вірю, що надаючи якісну освіту, ми робимо наш внесок у протистоянні агресору. Відкриття школи, яка підтримує принципи інтернаціоналізму та мультикультуралізму, є символом опору. Це підкреслює, що заняття продовжуються і триває «нормальне» життя – наскільки воно може бути нормальним за нинішніх обставин. Це саме те, що потрібно нашій спільноті – учням, батькам, співробітникам.»

Що зробило керівництво школи, аби навчальний процес продовжувався безпреревно?

«Ми співпрацюємо з такими організаціями як Oxford Online, Oxford Education Online, More Jay та King’s InterHigh. Спочатку було досить складно, тому що вони мають свій власний підхід до роботи, але вони серйозно допомагають нам і пристосовуються до наших потреб.

Завдяки нашому партнерству ми зрозуміли наступне. Сьогоднішня тенденція полягає в тому, щоб залучати місцевий персонал і надавати їм більше відповідальності, а не покладатися лише на іноземних експертів таких, як я. Ми проводимо внутрішні тренінги для місцевого персоналу, який тісно співпрацює з міжнародним викладачем-наставником. Згодом українські вчителі отримають сертифікати післядипломної освіти. Це є інвестицією в майбутнє не лише для них самих і нашої школи, а й для України.»

Як організація International Baccalaureate підтримала вашу школу під час вторгнення?

«Ваша організація надала величезну підтримку. Вторгнення почалося в лютому, саме тоді, коли наші учні програми IB починали готуватися до випускних іспитів. Ми були дуже занепокоєнні з цього приводу, але представники IB вирішили в першу чергу підтримати нас. Ми зв’язалися з ними майже одразу, обговорюючи, як допомогти нашим учням впоратися з іспитами, враховуючи їхні різноманітні потреби та обставини.

Ми зіткнулися з ситуаціями, з якими ніколи раніше не стикалися, але представники IB допомогли нам знайти рішення. Нам важливо мати підтримку ззовні та відчувати, що про нас не забули. Я постійно ділюся з нашими співробітниками повідомлення зі словами підтримки, які надсилають наші міжнародні партнери. Ми не хочемо, щоб світ забув про війну в Україні. Тому будь-яка підтримка є надзвичайно важливою для моїх колег.»

Принципал Девід Коул здобув освіту у Великобританії, має 30 років педагогічного стажу, з яких 25 — обіймає посаду керівника вищої ланки. Деякий час працював у школах на північному заході Англії, після цього перейшов у міжнародну освіту та очолював школи в Африці, Європі, на Близькому Сході та у Південно-Східній Азії. Нині він принципал Британської міжнародної школи в Україні (група трьох шкіл у двох містах).

Девід – відданий справі та вмотивований професіонал, який має досвід впровадження змін та певне бачення, щоб вести за собою персонал.Він непохитно вірить у те, що дитина має бути у центрі уваги педагогів. Його особиста мета – надихати інших постійно вдосконалюватися, аби досягати успіху та щастя протягом усього життя і розвивати в собі толерантність та емпатію. Девід очолював або брав участь у низці шкільних інспекцій та однорангових оглядових візитах, включаючи Ofsted, CIS, COBIS та BSO.